У Києві презентували результати дослідження щодо діяльності суддівського врядування

6 жовтня 2021 у пресцентрі Вищої ради правосуддя відбувся брифінг «Недовіра до судів в Україні: організована криза чи об’єктивна реальність», присвяченого особливостям висвітлення діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та судів у 2019-2021 роках.

У брифінгу взяли участь в.о. Голови ВРП Олексій Маловацький, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович, голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України Марина Ставнійчук.

Під час заходу презентували  моніторингове дослідження медіаполя щодо висвітлення  діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у період 2019-2021 років. Експерти проаналізували тривалу інформаційну кампанію грантових організацій, що спеціалізуються на питаннях судової і антикорупційної реформи з точки зору дотримання журналістських стандартів.

Керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович повідомив, що проаналізувавши дані моніторингу можна зробити висновок про те, що за рахунок активного просування негативних коментарів та оціночних суджень окремих експертів-активістів, громадська думка була викривлена. Оцінка діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в українських медіа подавалась упереджено. В результаті ми побачили зниження довіри громадян до судової влади і численні спроби змінити законодавство про судоустрій мотивуючись штучно створеною проблемою .

Голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України Марина Ставнійчук вважає, що Довкола незалежності суддів як основоположного принципу діяльності судової влади постали гібридні загрози. За її словами, в останні майже 3 роки, можна побачити, що для контролю над судовою владою винайшли новий інструмент – так званих «міжнародних експертів». Під різними назвами – громадських рад, етичних і конкурсних комісій – міжнародним експертам намагаються передати повноваження з формування судової влади.

Марина Ставнійчук наголосила, що це питання стало предметом розгляду Конституційного суду і Венеційської комісії. Їхні рішення відомі, і про жодний беззастережний мандат для іноземців не ідеться. Більше того, це небезпечна ідея, яка межує з втратою державною суверенітету. Судова реформа, яка відбулася, в тому числі шляхом внесення змін до Конституції, - не була випробувано на практиці. Натомість, відбуваються безкінечні експерименти над судовою владою та органи суддівського врядування. В жодній країні світу не змінюють правила гри для судової влади щороку. Проте, в Україні новим органам суддівського врядування – ВРП та ВККС – не дали можливості працювати без змін до законодавства впродовж хоча б однієї каденції. Ці зміни не були погоджені з судовою владою, а навпаки, розроблялися в умовах щоденного негативного пресінгу з метою сформувати суспільну недовіру і зневагу до судів.

Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України мають формуватися у складі представників усіх інституцій, діяльність яких регулюється розділом Конституції «Правосуддя», – пояснює в.о. голови ВРП Олексій Маловацький.

«Цей принцип уже був підтверджений Венеційською комісією як такий, що відповідає європейським стандартам. Саме квотне представництво кожної юридичної професії забезпечує баланс у діяльності органів суддівського врядування. Участь адвокатів, науковців – це суспільний та громадський контроль за діяльністю судової влади. Проте ми бачимо, що продовжуються спроби через різні конкурсні комісії змінити як сам принцип формування складу ВККС і ВРП, . Зокрема змінити персональний склад цих органів. Це неприйнятна ідея. Вона позбавляє професійні спільноти права обирати своїх представників, а громадян України – права на справедливий судовий розгляд», - вважає Олексій Маловацький.

За повідомленням газети "Закон і Бізнес"