Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В огляді зібрано правові позиції об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за 2020 рік, систематизовані за назвами розділів Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, щодо:
– можливості звільнення від відбування покарання на підставі закону про амністію в разі вчинення особою кількох злочинів, які утворюють сукупність;
– кваліфікації дій обвинуваченого, спрямованих на заподіяння смерті двом або більше особам, вбивства однієї людини й замаху на життя другої;
– того, чи є кримінальне правопорушення закінченим, якщо в межах реалізації єдиного умислу особи одні дії виявилися вдалими, а інші – ні;
– інкримінування обвинуваченій такої кваліфікуючої ознаки, як «повторність», у межах кримінального провадження у вчиненні одного злочину, якщо інших кримінальних проваджень стосовно неї, направлених органом досудового розслідування з обвинувальними актами до суду, не розглянуто по суті й обвинувальних вироків не постановлено;
– кримінально-правової оцінки дій особи, якою було порушено порядок оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги, якщо ця особа мала право на призначення такої допомоги за іншою підставою, визначеною в законодавстві України;
– можливості закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК за наявності відповідних елементів поняття «домашнє насильство» в діянні особи, яке кваліфіковано за ст. 125 КК.
Предметом розгляду були також інші питання застосування норм кримінального та кримінального процесуального права України, зокрема щодо оцінки показань, одержаних під час проведення слідчого експерименту; порушення таємниці наради суддів; оскарження до апеляційного суду вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості, іншою особою, яка не була учасником судового провадження; оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про продовження застосування примусових заходів медичного характеру, а також ухвали суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами такого перегляду; визначення переліку рішень, які можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тощо.